Офіційний веб-сайт
Управління культури Житомирської ОДА

2018-11-08
Перелік робіт, які подані на здобуття Житомирської обласної краєзнавчої премії 2018 року

2018-10-23
Розпочато проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", головного спеціаліста Бондарчук Алли Іванівни

2018-10-19
Розпочато проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", головного спеціаліста Іщук Олени Сергіївни

2018-10-12
Оголошується конкурс на заміщення посади генерального директора КП “Житомирська обласна філармонія імені Святослава Ріхтера” Житомирської обласної ради

2018-10-05
Запрошуємо до участі у Фотоконкурсі-фотовиставці "Рідний край - моє Полісся"

2018-10-05
Житомир готується приймати Міжнародну хореографічну асамблею імені Н.Скорульської

2018-10-05
Розпочато проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", головного спеціаліста Волинець Руслани Петрівни

2018-10-03
ОГОЛОШУЄТЬСЯ КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ КРАЄЗНАВЧОЇ ПРЕМІЇ

2018-09-18
Розпочато проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", головного спеціаліста Щастної Ганни Владиславівни


Всі новини 


Що нового на сайті? Анонси заходів Доступ до публічної інформації Накази основної діяльності ІНФОРМАЦІЯ Нормативна база













Інші інтернет-ресурси:




Урядовий портал
Урядова гаряча лінія
Міністерство культури України
Державна Податкова Адміністрація
Для громадян з порушенням слуху
Банер

Новини
 

 2008-01-14

Незабутні сторінки історії

Нещодавно на дев’яносто восьмому році життя світло та лагідно пішла з цього світу в світ інший Наталія Миколаївна Лотоцька (дівоче прізвище – Москальова). Хто ця жінка? Якого роду-племені? Що в її житті було незвичним, цікавим для житомирян?
Почну здалеку...
Жили в ХІХ столітті в Житомирі представники великої родини давньої української дворянської “гілки” Москальових. Діти Павла Москальова зіграли не останню роль в історії Житомира. Микола Павлович Москальов довгі роки був завідувачем навчальною частиною Житомирського музичного училища (перед війною та в часи німецької окупації). Дочка, Анна Павлівна, стала музою та дружиною Теофіла Даніїловича Ріхтера, видатного музиканта: піаніста, органіста та педагога, який отримав солідну професійну освіту у Відні. Саме там, у Відні, столиці музичної культури Європи, Т.Д. Ріхтер прожив більше двадцяти років, але потім повернувся на батьківщину, почав викладати музику, грати на органі. Анна Москальова, обдарована багатьма талантами дівчина, була однією з учениць Т.Д. Ріхтера. Довго батьки Анни не давали згоди на шлюб дочки із Т.Д. Ріхтером: він походив з родини міщан, був старший від своєї нареченої на двадцять років, але згодом молоді все ж таки побралися. В їх музикальній родині 20 березня 1915 року народився син Святослав - майбутній геніальний піаніст ХХ століття, який був відзначений найвищими нагородами країни та світових культурних центрів, а головне – любов’ю та поклонінням знавців та любителів музично-виконавського мистецтва всього світу.
Спочатку молоде подружжя Анни та Теофіла Ріхтерів жили в одній з кімнат дядька Анни Павлівни – Миколи Петровича Москальова на вулиці Бердичівській. Саме туди Анна повернулась після пологів з маленьким немовлям – Святославом. Хрестили хлопчика в Михайлівській церкві, його хрещеними батьками були рідний брат матері, Микола Павлович Москальов та Кароліна Юліанівна Арндт, представниця великої родини німецького поміщика - мецената, з якою довгі роки дружили Ріхтери.
В родині Миколи Петровича Москальова та його дружини, Лідії Олександрівни, було троє дітей: Олександр, Семен та Наталія. Микола Петрович грав на всіх музичних інструментах, що були в маєтку його батьків: фортепіано, балалайці, домрі, контрабасі, духових інструментах. Він і всіх своїх дітей залучав до музики, співу. Семен Миколайович Москальов залишився в пам’яті багатьох житомирян як музикант-диригент, керівник духового оркестру Житомирського палацу піонерів. Багатьом майбутнім музикантам саме він дав путівку в музичне життя. Молодша дочка, Наталія Миколаївна, чудово грала на фортепіано, співала та танцювала.
В маєтку Москальових в Судачівці (зараз це знаходиться в Чуднівському районі), до революції часто влаштовувались музичні свята, ставилися спектаклі, в яких брали участь всі родичі та друзі Москальових. Залюбки приїздила до Судачівки й Анна Павлівна Москальова ( в майбутньому – Ріхтер), тут вона із задоволенням їздила верхи, але найголовніше – завжди брала участь у спектаклях. Режисером частіше був Микола Петрович Москальов (доречі, після революції Миколі Петровичу довелося працювати у театрі, філармонії - грати на контрабасі; а в дуже скрутні часи для збереження життя йому приходилося випікати та продавати пиріжки).
Наталія Миколаївна Москальова вийшла заміж за Олександра Сергійовича Ломацького, інженера - землевпорядника, теж великого любителя музики. Він непагано грав на фортепіано, віртуозно володів домрою.
Досить довго О.С. Лотоцький служив у війську, часто родина переїздила з місця на місце. Наталія Миколаївна скрізь знаходила собі діло, дуже люблячи землю, працювала із задоволенням, вирощуючи та доглядаючи квіти. Залюбки працювала женоргом у військових частинах: організовувала вечори, проводила всю культурно-масову роботу серед дружин офіцерського складу військових частин, в яких служив її чоловік. У багатьох концертах вони виступали удвох: Наталія Миколаївна танцювала, співала під акомпанемент чоловіка чи Олександр Сергійович грав на домрі в супроводі дружини.
Всі друзі та рідні пам’ятають надзвичайно смачні торти, які випікала Наталія Миколаївна. Вона взагалі була чудовою кулінаркою. Виготовленими за її рецептами тортами, тістечками та салатами і зараз дивують своїх гостей друзі та рідні Лотоцьких.
В Житомирі Лотоцькі жили в різних будинках. За спогадами сучасників це були квартири в будинках на вулицях Бердичівській (К. Маркса), Шпитальній (Гагаріна), Базарній (1-го Травня). Останні роки Н.М. Лотоцька мешкала разом із своїм сином, Миколою Олександровичем, в п’ятиповерховому будинку в Шкільному провулку, що біля школи № 30.
Багато років жила у Лотоцьких мати Наталії Миколаївни, Лідія Олександрівна Москальова (вона тяжко хворіла, довго була прикута до ліжка). В останні роки життя сильний біль приносив їй тяжкі муки, її стони було чутно і навіть через стіни будинку. Але сусіди також чули, як її зять, Олександр Сергійович, пропонував Лідії Олександрівні, щоб відволікти її від страждань: «Давайте, мамусю, поговоримо з Вами французькою! Щось я став її забувати!». Святослав Теофілович Ріхтер в один з останніх своїх приїздів до Житомира пішов з квітами до своєї тітки, Лідії Олександрівни Москальової (це було ще на Базарній, навпроти пивзаводу). На подвір’ї Ріхтер раптом побачив великого рудого кота, почав до нього розмовляти, потім взяв на руки. Так, разом із квітами та рудим котом, Святослав Теофілович увійшов до будинку. Цей кумедний епізод і досі згадують рідні.
На всіх концертах С.Т. Ріхтера в Житомирі завжди в перших рядах сиділи його рідні та друзі: Москальови, Лотоцькі і, безумовно, сестри Семенови. Про Семенових, яких С.Т. Ріхтер дуже цінував та любив, теж можна довго розповідати! В їх будинку на розі Бердичівської та Монастирської (Шевченко) бувало багато видатних людей: декабристи, Ф.І. Шаляпін, В.Г. Короленко...
Рідні С.Т. Ріхтера завжди щедро ділилися спогадами про свої родини, про рідних, про події давно минулих часів. Ділилися не тільки спогадами, а й дорогоцінними фотографіями, листівками, листами, сімейними альбомами.
Зараз вже «відвойований» будинок, в якому народився С.Т. Ріхтер (в минулому – приватний пологовий будинок братів Дурилініних). Розпочатий його капітальний ремонт, але... тільки розпочатий. Що буде далі? Чи здійсниться задум створення в цьому меморіальному будинку літературно-мистецького музею, в якому будуть зібрані безцінні матеріали, пов’язані із життям та творчістю наших видатних житомирян, з вітальнею С.Т. Ріхтера? Ще існує (поки!!!) й рояль, на якому грав в останньому концерті в Житомирі Святослав Теофілович Ріхтер.
Дуже хотілося б вірити, що в музей повернуться й раритетні листи та фотоматеріали, які ще досі вивчають деякі “шанувальники” творчості С.Т. Ріхтера.
А недавно ми провели в останню путь Наталію Миколаївну Лотоцьку (Москальову). Світла Вам пам’ять, Царство небесне Вам, Наталіє Миколаївно!

(Е.Б. Дишнієва-Набедрик, голова Асоціації піаністів Національної музичної спілки України, заступник директора Житомирського музичного училища ім. В.С.Косенка)


  Запитання надсилайте за адресою: ukt_zt@ukr.net  
  ©2006 Управління культури та туризму Житомирської ОДА
©10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 25 тел/факс: 8 (0412) 47-22-00